Книга: Айн Рэнд «Джерело». Джерело книга


Книга: Айн Рэнд. Джерело

В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Розенбаум.

Айн Рэнд (англ. Ayn Rand [ajn ɹænd]; урождённая Алиса Зиновьевна Розенбаум; 20 января (2 февраля) 1905, Санкт-Петербург — 6 марта 1982, Нью-Йорк) — американская писательница и философ, создатель философского направления объективизма.

Биография

Алиса Зиновьевна Розенбаум родилась в Санкт-Петербурге, в семье фармацевта Залмана-Вольфа (Зиновия Захаровича) Розенбаума (1869, Брест-Литовск — между 1941—1943, Ленинград) и его жены, зубного техника Ханы Берковны (Анны Борисовны) Каплан (1880, Санкт-Петербург — ноябрь 1941, Ленинград),[1] старшей среди трёх дочерей (Алиса, Наталья и Нора).[2][3][4] Зиновий Захарович служил управляющим аптек, принадлежащих сестре Анны Борисовны — Добруле Каплан и её мужу Иезекиилю Конгейму, где в 1904 году и познакомился со своей будущей женой — дочерью портного, владельца крупного предприятия по пошиву военной формы Бориса (Берки Ицковича) Каплана и фармацевта Розалии Павловны Каплан.

Вскоре после рождения младшей дочери Норы в 1910 году, Зиновий Захарович стал управляющим в крупной аптеке Александра Клинге на Невском проспекте и Знаменской площади, и семья переехала во вместительную квартиру во втором этаже особняка над аптекой. Третий этаж заняла семья другой сестры Анны Борисовны и её мужа — известного петербургского врача-гинеколога и учёного-медика[5] Исаака Моисеевича Гузарчика (1864—?). Уже в 1912 году Зиновий Захарович стал совладельцем и в 1914 году единоличным владельцем этой аптеки, персонал которой теперь включал 6 провизорских помощников, 3 практикантов и нескольких ассистентов.

Читать и писать Алиса научилась в 4 года.[6] Небольшие рассказы начала писать в детстве. [7] В женской гимназии М. Н. Стоюниной Алиса училась вместе с сестрой известного писателя Владимира Набокова Ольгой.[8]

В 1917 году после революции в России собственность Зиновия Розенбаума была конфискована и семья переехала в Крым, где Алиса закончила школу в Евпатории.[9]

2 октября 1921 года Алиса поступила в Петроградский университет по специальности «социальная педагогика» на трёхлетний курс, объединяющий историю, филологию и право.[10] В годы учёбы познакомилась с идеями Фридриха Ницше, оказавшими на неё большое влияние.[7] Закончила университет весной 1924 года.[10] Некоторые источники ошибочно утверждают, что она была исключена из университета из-за «буржуазного происхождения».[11] В 1925 году в серии «Популярная кино-библиотечка» отдельной книгой вышла первая печатная работа Алисы Розенбаум «Пола Негри» — очерк творчества популярной киноактрисы.

В 1925 году она получила визу для поездки на учёбу в США и поселилась в Чикаго у живших там кузенов своей матери. Её родители остались в Ленинграде и умерли во время блокады в годы Великой Отечественной войны.[8] Обе сестры также остались в СССР. Наталья Зиновьевна Розенбаум (1907—1945) окончила Ленинградскую консерваторию. Элеонора Зиновьевна Розенбаум (в замужестве Дробышева, 1910—1999) эмигрировала в США в 1973 году по приглашению Айн Рэнд, но вскоре возвратилась в Советский Союз и до самой смерти жила в Ленинграде/Санкт-Петербурге. Первая любовь Алисы — выпускник Ленинградского технологического института Лев Борисович Беккерман (1901—1937, Лео Коваленский в её романе «Мы живые») был расстрелян 6 мая 1937 года.

Алиса осталась в США и начала работать статистом в Голливуде. Четыре готовых киносценария, которые она привезла из России, не заинтересовали американских кинопродюсеров. В 1929 году она вышла замуж за артиста кино Фрэнка О’Коннора (англ. Frank O'Connor, 1897—1979)[12]. 13 марта 1931 года она получила американское гражданство.[13]

В 1927 году студия, в которой работала Айн Рэнд, закрылась и до 1932 года она перебивалась на разных временных работах: официанткой, продавщицей газетных подписок, а затем костюмершей на студии RKO Radio Pictures. В 1932 году ей удалось продать кинокомпании Universal Studios сценарий «Красной пешки» (англ. Red Pawn) за 1500 долларов, что на тот момент было очень большой суммой. Эти деньги позволили ей оставить работу и сосредоточиться на литературной деятельности.

Могила Айн Рэнд

Айн Рэнд умерла от сердечной недостаточности 6 марта 1982 года. Похоронена на кладбище Кенсико в городе Валхалла, штат Нью-Йорк.

Литературное творчество

Свой первый рассказ на английском языке — «The Husband I Bought» — Рэнд написала в 1926 году, это был первый год её жизни в США. Рассказ не публиковался до 1984 года.[14]

В 1936 году в Америке, а в 1937 году в Великобритании вышел первый роман Айн Рэнд «Мы — живые» о жизни лишенцев в СССР. Рэнд отдала работе над романом много сил: она писала его на протяжении 6 лет. Однако критика встретила роман прохладно, американские читатели также не проявили к книге большого интереса. В 1942 году режим Муссолини, без ведома автора, дал санкцию на экранизицию романа, сочтя его критикой советского коммунизма[11]. В фильме были заняты ведущие актеры итальянского кино. В последующие годы суммарный тираж книги достиг 2 млн экземпляров.[15]

В 1937 году она написала небольшую повесть «Гимн», которая в 1938 году вышла в Великобритании. Второй крупный роман «Источник» вышел в 1943 году, а третий — «Атлант расправил плечи» — в 1957. После «Атланта» Рэнд начала писать философские книги: «Капитализм: неизвестный идеал» (1966), «Для нового интеллектуала» (1961), «Введение в философию познания объективизма» (1979), «Новые левые: антииндустриальная революция» (1971), «Философия: кому она необходима» (1982), «Добродетель эгоизма» (1964) и многие другие, а также читать лекции в американских университетах.

Философия и политические взгляды

А. Рэнд является основателем философского течения рационального индивидуализма, противостоящего коллективизму. Свои философские взгляды Рэнд выразила через идеал человека-творца, живущего исключительно за счет своих творческих способностей и таланта.

В политике А. Рэнд была сторонником неограниченного капитализма и минимального государства, считала единственной правомерной функцией государства защиту прав человека (в том числе прав собственности).

20 октября 1947 года Рэнд в качестве свидетеля давала показания в Комиссии по расследованию антиамериканской деятельности в связи с фильмом «Песнь о России»[16]. В своих показаниях Рэнд расценила данный фильм как коммунистическую пропаганду. В целом она полагала, что преследование в связи с выражением коммунистических взглядов противоречит свободе слова, однако при этом считала, что государство вправе знать, кто является членом партии, пропагандирующей насилие для достижения политических целей. При этом она поддерживала частные меры для сокращения проникновения коммунистической идеологии в кино. Она говорила по этому поводу:[17]

Принцип свободы слова требует … чтобы мы не принимали законы, запрещающие [коммунистам] говорить. Однако принцип свободы слова… не означает, что мы обязаны давать им работу и поддерживать наше собственное уничтожение за наш же счёт

Оригинальный текст  (англ.)  

The principle of free speech requires … that we do not pass laws forbidding [Communists] to speak. But the principle of free speech … does not imply that we owe them jobs and support to advocate our own destruction at our own expense.

Судьба наследия

На Западе имя Рэнд пользуется широкой известностью[6][18][19][20][21][22], как создательницы философии объективизма, основанного на принципах разума, индивидуализма, разумного эгоизма и являющегося интеллектуальным обоснованием капиталистических ценностей в противовес популярному в годы её активной писательской деятельности (1936—1982) социализму.

Её повесть «Anthem» стала источником вдохновения для Нила Перта, барабанщика канадской рок-группы «Rush», написавшего стихи к одноимённой песне. Также произведения Айн Рэнд являлись вдохновением для трижды платинового (продано более 3 млн копий) альбома «Rush» «2112».

По опросу 5000 членов книжного клуба Book of the Month Club, проведённого Information Analysis System Corporation в 1991 году для Библиотеки Конгресса и для книжного клуба «Book of the Month Club», «Атлант расправил плечи» была признана второй после Библии книгой, которая наиболее сильно повлияла на жизнь опрашиваемых респондентов[23]. По состоянию на 2007 год суммарный тираж «Атланта» составил более 6,5 млн экземпляров. По опросу Zogby International, проведённому в ноябре 2008 года, роман прочли 8,1 % взрослых американцев.[24]

Изучением и пропагандой литературного и философского наследия Айн Рэнд занимается ряд организаций в США и других странах:

В России

В России, несмотря на несколько переводов её романов, Рэнд до сих пор остаётся малоизвестным писателем и философом. Известными поклонниками Айн Рэнд в России являются экономист Андрей Илларионов, бизнесмен Евгений Чичваркин, писатель и журналист Юлия Латынина[25].

Любопытные факты

  • Общемировой объем продаж книг А. Рэнд превышает тот же показатель для книг К. Маркса в 16 раз[26].

Книги

  • Айн Рэнд. Атлант расправил плечи (в 3-х томах) = Atlas Shrugged. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — С. 1364. — ISBN 978-5-9614-1430-1
  • Айн Рэнд. Источник (в 2-х томах) = The Fountainhead. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — С. 808. — ISBN 978-5-9614-1671-8
  • Айн Рэнд. Мы живые = We the Living. — М.: «Альпина Паблишер», 2012. — С. 473. — ISBN 978-5-9614-1752-4
  • Айн Рэнд. Добродетель эгоизма = The Virtue of Selfishness: A New Concept of Egoism. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — С. 186. — ISBN 978-5-9614-1462-2
  • Айн Рэнд. Возвращение примитива. Антииндустриальная революция = Return of the Primitive: The Anti-Industrial Revolution. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — С. 352. — ISBN 978-5-9614-1480-6
  • Айн Рэнд. Капитализм. Незнакомый идеал = Capitalism: The Unknown Ideal. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — С. 424. — ISBN 978-5-9614-1471-4
  • Айн Рэнд. Романтический манифест. Философия литературы = The Romantic Manifesto: A Philosophy of Literature. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — С. 200. — ISBN 978-5-9614-1556-8
  • Айн Рэнд. Искусство беллетристики = The art of fiction. — М.: «АСТ», «Астрель-СПб», 2011. — С. 319. — ISBN 978-5-17-076672-7
  • Айн Рэнд. Муж, которого я купила = The husband I bought. — М.: «АСТ», «Астрель-СПб», 2011. — С. 319. — ISBN 978-5-271-38484-4
  • Айн Рэнд. Подумай дважды = Think twice. — М.: «АСТ», «Астрель-СПб», 2012. — С. 319. — ISBN 978-5-271-38691-6
  • Айн Рэнд. Концепция эгоизма. — Ассоциация бизнесменов Санкт-Петербурга, 1995. — 128 с. — (Памятники здравой мысли). — ISBN 5-85186-038-3
  • Айн Рэнд. Гимн = Anthem. — М.: «Альпина Паблишер», 2011. — ISBN 978-5-9614-1696-1
  • Айн Рэнд. Апология капитализма. — М.: «Новое литературное обозрение», 2003. — ISBN 5-86793-229-X
  • Айн Рэнд. Атлант расправил плечи (в 3-х томах) = Atlas Shrugged / перевод Д. В. Костыгина. — Санкт-Петербург: Культ-информ-пресс, 1997. — 1000 экз.

Статьи

Экранизации

Роман «Источник» был экранизирован в 1949 году, главную роль сыграл Гэри Купер.[27] Роман «Мы живые» был экранизирован в 1942[28] и в 1986 годах,[29] а экранизация романа «Атлант расправил плечи» вышла в 2011 году.[30]. Было экранизировано три романа писательницы и несколько пьес, также Айн Рэнд была сценаристом фильмов «Любовные письма», которые получили четыре номинации на «Оскар» и «Ты один». Всего состоялось 11 экранизаций по произведениям и сценариям Айн Рэнд.[31]

Сценарий компьютерной игры BioShock был создан на основе критического отношения создателей игры к философии Айн Рэнд.[32][33][34][35][36][37] По сценарию игры основатель города Эндрю Райан (анаграмма имени писательницы Ayn Rand — And[rew] Ryan) воплощает идеи свободного рынка без внешнего вмешательства, что приводит к разрушению города.

См. также

Сноски

  1. ↑ Ayn Rand and the World She Made. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  2. ↑ Приключения Aлисы в стрaне чудес. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  3. ↑ Heller Anne C. Ayn Rand and the World She Made. — New York: Doubleday, 2009. — ISBN 978-0-385-51399-9
  4. ↑ Britting Jeff Ayn Rand. — New York: Overlook Duckworth, 2004. — ISBN 1-58567-406-0
  5. ↑ Исаак Моисеевич Гузарчик был сотрудником акушерско-гинекологического института в Петербурге, автор монографии «Капиллярный дренаж матки как метод лечения воспалительных заболеваний» (1898).
  6. ↑ 1 2 Джин Ландрам. Эйн Рэнд: макроориентированный интуитивист // Тринадцать женщин, которые изменили мир. — М.: Феникс, 1997. — ISBN 5-222-00073-7
  7. ↑ 1 2 Айн Рэнд. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  8. ↑ 1 2 Эткинд, В. Вступительная заметка // Неприкосновенный запас : Журнал. — 2001. — В. №1(15).
  9. ↑ Биография Айн Рэнд (1905—1982).(недоступная ссылка — история)
  10. ↑ 1 2 Sciabarra, Chris Matthew (Fall 1999). «The Rand Transcript"». The Journal of Ayn Rand Studies 1 (1): 1–26.
  11. ↑ 1 2 Дашевский Г. Пламенный капиталист // Weekend : Журнал. — 11.12.2009. — В. № 48 (144).
  12. ↑ Frank O'Connor  (англ.) на сайте Internet Movie Database
  13. ↑ Ayn Rand Biographical FAQ. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  14. ↑ Chronology & Bibliography of Ayn Rand’s Life & Works. Проверено 20 января 2010.
  15. ↑ Алиса из страны чудес. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  16. ↑ Полный текст свидетельских показаний Айн Рэнд для Комиссии по расследованию антиамериканской деятельности (перевод на русский язык). Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  17. ↑ Ayn Rand’s HUAC Testimony. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  18. ↑ Анджелина Джоли расправит плечи Атланта. Lenta.ru (21 сентября 2006). Архивировано из первоисточника 15 февраля 2012. Проверено 20 января 2010.
  19. ↑ Капреализм Алисы Розенбаум. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  20. ↑ 100 Best Novels. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  21. ↑ Айн Рэнд.(недоступная ссылка — история) в Энциклопедии социологии
  22. ↑ Who is John Galt?. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  23. ↑ Michael Shermer. The Mind of the Market. (2008). Times Books. ISBN 0-8050-7832-0, p. XX
  24. ↑ Из любви к Атланту. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  25. ↑ ЖЖ Юлии Латыниной — Вопросы и Ответы Юлии Латыниной. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  26. ↑ "Ayn Rand: The individualist philosopher has fans in some unlikely countries" The Economist, Oct 20th 2012. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.
  27. ↑ The Fountainhead (англ.) на сайте Internet Movie Database
  28. ↑ Addio Kira! (англ.) на сайте Internet Movie Database
  29. ↑ We the Living (англ.) на сайте Internet Movie Database
  30. ↑ Atlas Shrugged (англ.) на сайте Internet Movie Database
  31. ↑ Айн Рэнд  (англ.) на сайте Internet Movie Database
  32. ↑ BioShock lets users take on fanaticism through fantasy.//Boston.com
  33. ↑ Exclusive: Ken Levine on the making of Bioshock. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.//«Rock, Paper, Shotgun»
  34. ↑ Irrational’s Big Daddy — Ken Levine. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.//«Computer and videogames»
  35. ↑ Rationalizing Rapture with BioShock’s Ken Levine. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.//«Game Spy»
  36. ↑ «BioShock: Ain’t Rapture Grand?» by Brad Cook. Архивировано из первоисточника 30 ноября 2012.//«Apple.com»
  37. ↑ Ken Levine/ The CGW interview. Архивировано из первоисточника 1 декабря 2012.//«Free Games»

Литература

Ссылки

Видео

  Айн Рэнд Романы Научно-популярные книги Киносценарии Эссе Прочее Философия Биографии Экранизации
Мы живые (1936) · Гимн (1938) · Источник (1943) · Атлант расправил плечи (1957)
Для новых интеллектуалов (1961) · Введение в Эпистемологию Объективизма (1979) · Искусство вымысла (2000)
Красная Пешка (1932) · Любовные письма (1945) · Вы пришли вместе (1945) · Источник (1949)
Добродетель эгоизма (1964) · Капитализм:Неизвестный идеал (1966) · Романтический манифест (1969) · Новые левые: Антииндустриальная революция (1971) · Философия: Кому она необходима (1982) · Голос разума (1989)
Ночь 16-го Января (1934) · Ранняя Айн Рэнд (1984) · Письма Айн Рэнд (1995) · Журналы Айн Рэнд (1997) · Объективист(журнал)
Объективизм · Объективистское движение · Либертарианство и Объективизм · Либертарианские партии  · Герои Айн Рэнд
Айн Рэнд и мир который она создала · Айн Рэнд: Смысл жизни · Айн Рэнд: Русский радикал · Богиня рынка · Судный день: Мои годы с Айн Рэнд · Страсти Айн Рэнд (книга) · Страсти Айн Рэнд (фильм)
Мы живые (1937 фильм) · Источник (1949 фильм) · Атлант расправил плечи: часть 1 (2011 фильм)

dic.academic.ru

Издательство Джерело життя

На странице: 15255075100

Сортировка: По умолчаниюНаименование (А -> Я)Наименование (Я -> А)Цена (по возрастанию)Цена (по убыванию)Рейтинг (по убыванию)Рейтинг (по возрастанию)Модель (А -> Я)Модель (Я -> А)

Библейская валеология (детям)

Разукрашка с практическими заданиями для детей школьного возраста. На страницах этого журнала реб..

3.30 руб

Нет в наличии

Возрождение супружества

Рекомендации по вопросам брака. ..

1.90 руб

Под заказ через 1 мес.

Гипертония Гипертония Гипертония

Как много новых «чудодейственных лекарств» от гипертонии со временем обнажили свою ахиллесову пяту..

5.30 руб

Как много новых «чудодейственных лекарств» от гипертонии со временем обнажили свою ахиллесову пяту..

5.30 руб

Есть в наличии

Десять заповедей под ударом

  Может показаться удивительным, что и сегодня Десять Заповедей все ещё порождают множество..

1.90 руб

Под заказ через 1 мес.

Доброе сердечко (стихи в рисунках)

Сборник детских стихов с иллюстрациями. 12 стр, бумага плотная, глянцевая. Для детей от 5 до 10 л..

2.60 руб

Нет в наличии

Дождитесь неба Дождитесь неба Дождитесь неба

Это правдивая история простой семьи, повествующая о поражениях и победах, но самое главное – об уд..

3.70 руб

Это правдивая история простой семьи, повествующая о поражениях и победах, но самое главное – об уд..

3.70 руб

Под заказ через 1 мес.

Дорогая Ненси Дорогая Ненси Дорогая Ненси

Доверенный консультант дает прямые ответы на вопросы о браке, интимных отношениях и воспитании дет..

5.50 руб

Доверенный консультант дает прямые ответы на вопросы о браке, интимных отношениях и воспитании дет..

5.50 руб

Под заказ через 1 мес.

Дорогая ненси Дорогая ненси Дорогая ненси

На основании тысячи писем, которые получает Ненси Ван-Пелт, специалист в сфере семейных взаимоотноше..

5.30 руб

На основании тысячи писем, которые получает Ненси Ван-Пелт, специалист в сфере семейных взаимоотноше..

5.30 руб

Есть в наличии

Заболевания образа жизни Заболевания образа жизни Заболевания образа жизни

Цель данной книги не в том, чтобы научить вас ставить диагноз и лечить конкретные заболевания, а ..

5.70 руб

Цель данной книги не в том, чтобы научить вас ставить диагноз и лечить конкретные заболевания, а ..

5.70 руб

Под заказ через 1 мес.

Как победить усталость

Часто устаете? Тогда вам будет интересно узнать: как победить усталость. ..

1.10 руб

Есть в наличии

Как ужиться с диабетом Как ужиться с диабетом Как ужиться с диабетом

Коварный убийца, диабет, может искалечить, ослепить и убить. Организм не в состоянии превратить пи..

6.70 руб

Коварный убийца, диабет, может искалечить, ослепить и убить. Организм не в состоянии превратить пи..

6.70 руб

Есть в наличии

Коварство мистической медицины

Задумывались ли вы когда-нибудь, что стоит за нетрадиционными медицинскими практиками?  ..

9.00 руб

Есть в наличии

Пища и ваше будущее Пища и ваше будущее Пища и ваше будущее

Пища, состоящая из продуктов растительного происхождения более полезна для здоровья. Она благотвор..

3.90 руб

Пища, состоящая из продуктов растительного происхождения более полезна для здоровья. Она благотвор..

3.90 руб

Есть в наличии

Победа над зависимостью Победа над зависимостью Победа над зависимостью

Благодаря изложенной в данной книге стратегии множество людей испытывают радость и наслаждение от ..

3.90 руб

Благодаря изложенной в данной книге стратегии множество людей испытывают радость и наслаждение от ..

3.90 руб

Есть в наличии

Позаботьтесь о своем сердце

Книга описывает что необходимо знать о сердечно-сосудистых заболеваниях, атеросклерозе, повышенном..

3.90 руб

Есть в наличии

christianbook.by

Джерело - Книги / журналы

Львов, Железнодорожный 17 сент.

"Джерело"

Хобби, отдых и спорт » Книги / журналы

Харьков, Червонозаводской 15 сент.

www.olx.ua

Джерело читать онлайн, Айн Ренд

1

Говард Рорк сміявся.

Голий, він стояв на краю скелі. Далеко внизу стелилося озеро. Вибух граніту, що зупинився в польоті над нерухомою водою. Вода здавалася непорушною, каміння — плинним. Гранітні брили наче закарбували момент битви, коли удар зустрічає удар і супротивники застигають на мить, динамічнішу за сам рух. Камінь, зволожений сонячними променями, сяяв.

Озеро у долині було схоже на тонкий сталевий диск, що розтинав гранітні брили. Скелі віддзеркалювалися у воді: здавалося, вони починаються і закінчуються в небі. І весь світ мовби зупинився у просторі — наче острів, що пливе в нікуди, припнутий якорем до ніг чоловіка, який стоїть на скелі.

Його силует виділявся на тлі неба. Це було тіло, утворене довгастими прямими лініями і кутами, з вигинами, що перетікали в площини. Він стояв нерухомо, випроставши вздовж тіла руки з повернутими назовні долонями. Відчував свої туго зведені, лопатки, вигин шиї і вагу крові, що стугоніла в руках. Він відчував повів вітру за спиною, у вигинах хребта. Вітер куйовдив його волосся. Воно було ані світле, ані руде, а такого самого кольору, як шкірка достиглої помаранчі.

Він сміявся з того, що сталося цього ранку, і з того, що ще мало відбутися.

Він знав, що на нього чекають важкі часи. Залишалися нерозв'язані питання і план дій, який ще слід було виробити. Він знав, що мусить поміркувати про це. Але також знав, що не думатиме ні про що, тому що йому все було ясно, тому що план визрів давно, тому що йому хотілося сміятися.

Він хотів про це поміркувати. Але забув, тому що дивився на граніт.

Він перестав сміятися, коли його погляд зупинився на навколишньому пейзажі. Його обличчя було наче закон природи — незаперечний, незмінний, невблаганний. Високі вилиці над виснаженими, впалими щоками; сірі очі, холодні й застиглі; зневажливі, міцно стиснуті вуста, рот ката чи святого.

Він дивився на гранітні брили. «Їх слід розрізати, — подумав він, — і зробити з них стіни. — Він глянув на дерева. — Розпиляти і збити з них крокви. — Він дивився на смугу іржі на камінні та думав про залізну руду під землею: — Розплавити і перетворити на бруси».

«Ці скелі, — думав він, — стоять тут для мене; вони чекають на дриль, динаміт і мій наказ; чекають на те, щоби бути розрізаними, розірваними, розбитими і відродженими; чекають на форму, яку їм нададуть мої руки».

Потім він струсонув головою, бо згадав цей ранок, і те, скільки справ іще слід зробити. Ступив до краю, підняв руки і пірнув у голубінь.

Перепливши озеро, Рорк дістався кам’янистого берега, де залишив речі. Здавалося, йому не хотілося звідси йти. Протягом трьох років, відколи замешкав у Стентоні, він приходив сюди розслабитися, поплавати, відпочити, подумати, побути на самоті й відчути себе живим, щойно випадала вільна годинка, а це траплялося нечасто. Здобувши свободу, він насамперед запрагнув прийти сюди, позаяк знав, що приходить сюди востаннє: цього ранку його виключили зі школи архітектури Стентонського технологічного інституту. Він одягнув старі джинси, сандалі, сорочку з коротким рукавом, на якій бракувало більшості ґудзиків, — і покрокував вузенькою стежкою поміж валунів до путівця, що збігав зеленим схилом до дороги в долині.

Він ішов швидко, зі звичною для нього свободою рухів і розкутістю. Спускався додолу довгою, освітленою сонцем дорогою. Далеко попереду вздовж узбережжя заливу Массачусетс розкинувся Стентон, маленьке містечко, що слугувало оправою для своєї найголовнішої коштовності — відомого інституту, що височів на пагорбі.

Стентон починався зі звалища: сіра купа сміття здіймалася над травою і ледь помітно диміла, бляшанки з-під консервів виблискували на сонці.

Дорога вела повз перші будинки до костелу — готичної споруди, накритої ґонтом, пофарбованим тьмяно-блакитною барвою. Міцні дерев’яні опори нічого не підтримували. Громіздкі орнаменти зі штучного каменю облямовували вітражні вікна. Звідси відкривався шлях до довгих вулиць, обрамлених вигадливими, щільно засадженими моріжками. За газонами стояли дерев’яні споруди, над формою яких, вочевидь, познущалися, пообліплювавши покрученими фронтонами, башточками, мансардними вікнами, випнутими верандами, розчавивши вагою величезних похилих дахів. На вікнах колихалися білі фіранки. Подекуди біля бічних дверей стояли переповнені смітники. Старий пекінес сидів на подушечці обік вхідних дверей, стікаючи слиною. Між колонами веранди тріпотіли на вітрі пелюшки.

Люди озиралися вслід Говарду Рорку. Деякі завмирали, дивлячись на нього з раптовим обуренням. Вони не могли цього пояснити: це було інстинктивне почуття, що пробуджувалося в його присутності у більшості людей. Говард Рорк нікого не бачив. Для нього вулиці були порожніми. Він міг би, не зніяковівши, йти ними голим. Він перетнув центр Стентона, розлогу зелену галявину, обхоплену вікнами крамниць. Вітрини обліплювали нові плакати, що оголошували:

«Вітаємо курс 1922 року! Бажаємо успіхів!» Сьогодні випускники Стентонського технологічного інституту, які почали навчатися 1922 року, отримували дипломи.

Рорк звернув до бічної вулички, де наприкінці довгої низки будиночків, на пагорбі над зеленим виярком, стояв будинок місіс Кітінґ. Він мешкав у неї три роки.

Місіс Кітінґ була на веранді. Вона годувала двійко канарок, які сиділи у клітці, підвішеній над поруччям. Її пухка маленька ручка завмерла на півдорозі, коли вона побачила Говарда. Жінка поглянула на нього з цікавістю, водночас намагаючись надати обличчю співчутливого виразу: одначе їй вдалося лише продемонструвати, що ця спроба потребувала значних зусиль.

Рорк перетинав веранду, не зауважуючи господині. Вона зупинила його:

— Містере Рорк!

— Так?

— Містере Рорк, я так співчуваю з приводу… — Вона сором'язливо зам'ялася. — З приводу того, що сталося цього ранку.

— А що сталося? — запитав він.

— Вас же відрахували з інституту. Не можу висловити, як мені шкода. Я лише хочу, щоб ви знали, що я переживаю за вас.

Він стояв, дивлячись на неї. Вона знала, що він її не бачить. «Тобто, — подумала жінка, — не те щоб не бачить». Він завжди пильно дивився на людей, і від цих його бісових очей ніколи нічого не вислизало, проте його погляд змушував людей почуватися порожнім місцем. Він просто стояв і дивився, нічого не відповідаючи.

— Але ось що я скажу, — вела вона далі, — якщо хтось у цьому світі страждає, то це лише через непорозуміння. Вам, певно, доведеться забути про фах архітектора? Але молодий чоловік завжди може заробити на пристойне життя, влаштувавшись секретарем, продавцем або ще кимось.

Він повернувся, щоб іти.

— Містере Рорк! — вигукнула вона.

— Що?

— Коли вас не було, телефонував декан. — Цього разу вона сподівалася якоїсь емоційної реакції; це було б усе одно, що побачити його зломленим. Вона не розуміла, що в Роркові було таким, що їй завжди хотілося побачити його переможеним.

— І? — він перепитав.

— Декан, — повторила вона нерішуче, знову намагаючись викликати в нього емоції. — Декан власною персоною, через секретарку.

— І що?

— Вона просила переказати, що декан хоче вас бачити негайно, щойно ви повернетеся.

— Дякую.

— Чого, на вашу думку, він хоче?

— Я не знаю.

Він відповів: «Я не знаю». Але вона виразно почула: «Мені начхати». І недовірливо вирячилася на нього.

— До речі, у Піті сьогодні випускний. — Вона сказала це геть недоречно.

— Сьогодні? О так, звісно.

— Для мене це важливий день. Коли я думаю про те, як заощаджувала і працювала до знемоги, щоб вивчити мого хлопчика… Але я не нарікаю. Я не з тих, хто скаржиться. Пітер — золотий хлопчик.

Вона випросталася. Накрохмалена ситцева сукня так щільно обтискала її дебеле, опецькувате тіло, що аж здавалося, ніби складки вбрання вичавлюють жир до зап’ястків і щиколоток.

— Але, звісно, — продовжила вона похапцем, завзято повертаючись до улюбленої теми, — я не з тих, хто хизується. Одним матерям щастить, іншим — ні. Ми всі маємо те, на що заслуговуємо. Ви ще побачите, чого вартий Піті. Авжеж, я не хочу, щоб мій хлопчик загнав себе на роботі, та я дякуватиму Богові за кожен щонайменший успіх на його шляху. Але якщо цей хлопчик не стане найкращим архітектором США, його матері захочеться знати, чому цього не сталося.

Він ворухнувся, збираючись йти.

— Та що ж це я розбазікалася, — прощебетала вона весело. — Ви маєте поквапитися, переодягнутися і бігти. Декан чекає.

Випроставшись, місіс Кітінґ дивилася крізь скляні двері услід Рорку, худорлява постать якого саме перетинала її бездоганно охайну вітальню. Він завжди змушував її почуватися незатишно, викликаючи якесь недобре передчуття, наче вона очікувала, що він раптом розмахнеться і розтрощить її кавові столики, китайські вази та фотографії в рамках.

Її квартирант ніколи не давав підстав підозрювати себе в такому намірі. Але вона й далі на це чекала, не знаючи чому.

Рорк піднявся сходами до своєї кімнати. Це була велика порожня кімната, що світилася чисто вибіленими стінами. Місіс Кітінґ увесь час здавалося, що Рорк насправді тут не живе. Він не додав жодного предмета до вбогих найнеобхідніших меблів, що їх надала вона; жодної картини, ніяких вимпелів, ані найменшого сліду людського дотику. Він не приніс до кімнати нічого, крім ...

knigogid.ru

Электронная книга: Дэн Браун. Джерело

Дэн Браун

Дэн Бра́ун (англ. Dan Brown; род. 22 июня 1964, Эксетер, штат Нью-Гэмпшир, США) — американский писатель, журналист, музыкант. Из-под его пера вышли такие знаменитые произведения, как «Код да Винчи» и «Ангелы и демоны», рассказывающие о тайных обществах, символике, заговорах. Его роман «Цифровая крепость» раскрывает тайны криптографии и Агентства национальной безопасности США.

Биография

Дэн Браун родился 22 июня 1964 года в Нью-Гэмпшире (США), отец его был профессором математики, а мать – профессиональным музыкантом. Дэн рос в окружении парадоксов науки и религии.

Дэн окончил академию Филипс-Экзетер и Амхэрст-колледж, затем отправился в Калифорнию, где начал свою карьеру как автор песен, музыкант и исполнитель, выпустил несколько компакт-дисков (CD) со своими записями.

В 1993 году Дэн Браун вернулся в Нью-Гэмпшир и стал преподавать английский язык в Амхэрст-колледже.

Блис Браун, супруга Дэна — художник и искусствовед сотрудничала с ним в научных исследованиях и сопровождала Дэна в его многочисленных исследовательских путешествиях. В 1995 году совместно с ней Ден опубликовал книгу «187 мужчин, от которых следует держаться подальше: путеводитель для романтически фрустрированных женщин».

В 1998 году писатель, которого всегда интересовали философия, история религии, криптография и тайные организации, опубликовал свой первый роман-триллер — «Цифровая крепость» («Digital Fortress»), который быстро стал бестселлером среди пользователей Интернета. Роман исследует тонкую линию между гражданской свободой и национальной базопасностью.

Дальнейшие его произведения также создавались на «стыке жанров»: в 2000 году свет увидел интеллектуальный конспирологический детектив «Ангелы и демоны» («Angels and Demons»).

В 2001 году вышел триллер «Точка обмана» («Deception Point»), поднимающий проблему нравственности в политике и национальной безопасности.

В 2003 году приключения профессора Роберта Лэнгдона из «Ангелов и демонов» были продолжены романом «Код да Винчи» — в первый же день после публикации он был продан в количестве 6 тысяч экземпляров, а общий мировой тираж бестселлеров Дэна Брауна, переведенных на 40 языков, приближается к 8 миллионам экземпляров.

За первую неделю продаж роман «Код да Винчи» занял первое место в списке Нью-Йоркских бестселлеров и разместился на вершине бестселлеров Журнала Уолл-Стрит, Сан-Франциских Хроник. Позже стал хитом номер №1 во всех крупных рейтингах бестселлеров в стране. В мае 2006 в свет вышла экранизация романа «Код да Винчи».

Писатель также занимается журналистикой, регулярно публикуется в журналах «Newsweek», «TIME», «Forbes», «People», «GQ», «The New Yorker», выступает в различных популярных радио– и телепрограммах.

Библиография

Роберт Лэнгдон (Robert Langdon):

1. Ангелы и демоны (Angels & Demons) (2000)

2. Код да Винчи (The Da Vinci Code) (2003)

Рейчел Секстон (Rachel Sexton):

Точка обмана (Deception Point) (2001)

Сьюзан Флетчер (Suzan Flather):

Цифровая крепость (Digital Fortress) (1998)

Экранизации

Ссылки

Источник: Дэн Браун

dic.academic.ru

Книга – джерело знань – Освіта.UA

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Перші паперові книги з'явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5–7 років і коштувала дуже дорого.

У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона "Апостол".

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово "бібліотека" означає приміщення, де зберігаються книги ("бібліо" – книга, "тека" – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх "аптеками для душі", тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, "Кобзар" Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

Цікаво знати^

– Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів "читати лекції". А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

– Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є "Слово о полку Ігоревім", Пересопницьке Євангеліє, "Київські глаголичні листки" та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

– Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би "контейнер" на мільйон або навіть більше слів.

– Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний "папір". Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

– Перші книги, видані сучасною українською мовою були: "Енеїда" І. Котляревського (1798), "Українські народні думи" (1834), записані М. Максимовичем, "Кобзар" Тараса Шевченка (1840) ...

– Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

– Однією з найменших у світі книг вважається "Кобзар" Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

– Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському "Центрі розвитку мозку". А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату ... Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

Народ про книгуХочеш пізнати світ – читай книжки.Мудра книжка – безцінний скарб.Книга – джерело знань.Книга – найкращий порадник.Книга вчить, як на світі жить.Хто багато читає, той багато знає.Гарна, мудра книга як вірний друг.Книга – найкращий подарунок.Золото добувають із землі, а знання - із книг.Хочеш багато знати – читай книжки.Хто багато читає, той горе забуває.Книжка – найдивовижніший винахід людства.З молоду даремно час не чай, а книжки читай.Хто багато читає, той швидко на ноги стає.Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.Видатні люди про книгиХто полюбить книгу,той далеко піде у своємурозвитку. Книга рятуєдушу від Здерев’яніння.                                              Тарас Шевченко.Книжки – це величезне багатство.                                              Володимир Сосюра.Люди перестають мислити, коли перестають читати.                                              Д. Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна,                                              Д. Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.                                              К. Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.                                              Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.                                              С. Вавилов.

... кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.                                              А. Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити ...                                              О. Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.                                              О. Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.                                              Р. Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.                                              О. Бальзак

... істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.                                              Арістіпп.

Книги – води (соти) і ріки, що переповнюють кожного.                                              Древньоруська мудрість.

... якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу ...                                              Сенека.

Друкувати книжки – це значить друкувати гроші.                                              Народна мудрість.

Читання – ось найкраще навчання.                                              О. Пушкін.

Книги – води ріки, що наповнюють кожного.                                              Давньоруська мудрість.

17.01.2011

ru.osvita.ua

Презентація Книга джерело знань

Презентація: Книга - джерело знань

Автор: бібліотекар Миколаївської загальноосвітньої школиІ-ІІІ ступенів № 57 імені Т.Г.ШевченкаГринько Наталя Миколаївна

Книга джерело знань

Вікно перегляду презентації

Зміст презентації

Книга-джерело знань

Загадки

Не кущ , а з листочками,Не сорочка , а зшита,Не людина , а говорить.

“Мозковий штурм”

Народні прислів’я:

  • Книга – це міст у світ знань.
  • Книгу прочитав – на крилах політав.
  • Хліб наснажує тіло, а книга – розум.

Складання і обговорювання прислів’їв

  • Одна книга тисячі людей навчає.
  • З книгою подружишся – розуму наберешся.
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Книга твій друг, без неї як без рук.
  • Сонце – джерело світла, а книга – знань.
  • Хто багато читає, той багато знає.
  • Книга не пряник, а дітей до себе манить.
  • Книга – ключ до наук і знань
  • “Яке значення книги в житті людини?
  • А чи варто над цим задумуватися?
  • Адже ми не питаємо себе, яке значення має для нас хліб і повітря?”

Пам’ятка “Для чого потрібна людині книга”

  1. Якщо тобі потрібен співрозмовник – бери книгу.
  2. Якщо ти сумуєш – відкрий книгу.
  3. Тобі необхідна порада – знайди її в книзі.
  4. Потрібен друг – подружися з книгою.
  5. Хочеш стати справжньою людиною – читай книгу.

Читання – найкраще навчання

Як називають затишний дім , у якому живуть ці чарівники-всезнайки?

Як звати господаря цього закладу?

ТЕСТ

Читальна зала – це…а) зала у бібліотеці, в якій читають журнали, книги , газети , що є в одному екземплярі;б)зала, в якій відбуваються різні вистави;в) зала, в  якій чекають відвідувачі.

Абонемент – це…а) відділ бібліотеки , у якому зберігаються книги;б) відділ бібліотеки , у якому видають книги додому;в) відділ бібліотеки, у якому можна купити книги.

Формуляр – це…а) книжка , у якій записують пропозиції і скарги;б) невеличка книжка , що є в бібліотеці в одному екземплярі;в) невеличка книжка, заведена на всіх відвідувачів бібліотеки, у яку вписують дані , про взяті книги.

Книжкова лікарня – це..а)приміщення бібліотеки , у якому ремонтують пошкоджені книжки;б)приміщення бібліотеки , яке можуть відвідувати тільки лікарі;в) приміщення бібліотеки , у якому зберігаються книжки про медицину.

Абонент – це..а) людина , яка видає книжки;б)людина , яка користується бібліотечними книгами, журналами , газетами;в)людина , яка купує книжки для бібліотеки.

Пам’ятка “Правила читача”

  • Беріть книгу чистими руками.
  • Не перегинайте книжку, від цього випадають сторінки.
  • Не кладіть у книжку олівців, ручок та інших предметів, від цього вона рветься.
  • Не загинайте сторінки, а користуйтеся закладками.
  • Не читайте книжку під час уживання їжі.
  • Обгорніть книжку й вона довше вам служитиме.

Обов’язки читача:

  • Здаю книжки, коли пообіцяв, завжди додержую слова.
  • Якщо не встигаю здати книжку вчасно, неодмінно попереджаю бібліотекаря.
  • Якщо книжка пошарпана і з вирваними сторінками, сам її “підлікую”, а тоді здаю.
  • Пам’ятаю, що бібліотека любить тишу, не сміюся, не розмовляю голосно, не смічу.
  • Не забуваю сказати бібліотекареві “дякую” і “до побачення”.

Люба дитино! До тебе це слово!Перед тобою – скарбниця чудова,Мудрих порад невичерпне джерельце.Книгу люби і душею, і серцем.Тож черпайте знання із книг, пийте цю живильнуводу, і ви неодмінно виростете справжніми людьми.

Подобається

Подобається У захваті Ха-ха Ого Сумно Злість

4

urok-ua.com