Книга - джерело знань. Книга джерело знань


Книга - джерело знань - Крюківщинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

Книга - джерело знань

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.Перші паперові книги з'явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5–7 років і коштувала дуже дорого.У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона "Апостол".Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово "бібліотека" означає приміщення, де зберігаються книги ("бібліо" – книга, "тека" – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх "аптеками для душі", тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р.Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, "Кобзар" Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.Цікаво знати– Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів "читати лекції". А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.– Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є "Слово о полку Ігоревім", Пересопницьке Євангеліє, "Київські глаголичні листки" та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.– Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би "контейнер" на мільйон або навіть більше слів.– Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний "папір". Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.– Перші книги, видані сучасною українською мовою були: "Енеїда" І. Котляревського (1798), "Українські народні думи" (1834), записані М. Максимовичем, "Кобзар" Тараса Шевченка (1840) ...– Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.– Однією з найменших у світі книг вважається "Кобзар" Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.– Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському "Центрі розвитку мозку". А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату ... Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.Народ про книгуХочеш пізнати світ – читай книжки.Мудра книжка – безцінний скарб.Книга – джерело знань.Книга – найкращий порадник.Книга вчить, як на світі жить.Хто багато читає, той багато знає.Гарна, мудра книга як вірний друг.Книга – найкращий подарунок.Золото добувають із землі, а знання - із книг.Хочеш багато знати – читай книжки.Хто багато читає, той горе забуває.Книжка – найдивовижніший винахід людства.З молоду даремно час не чай, а книжки читай.Хто багато читає, той швидко на ноги стає.Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.

Видатні люди про книги:

Хто полюбить книгу,той далеко піде у своємурозвитку. Книга рятуєдушу від Здерев’яніння.Тарас Шевченко.
Книжки – це величезне багатство.Володимир Сосюра.
Люди перестають мислити, коли перестають читати.Д.Дідро.Життя без книг – це хата без вікна,Д.Павличко.Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.К.Гельвецій.Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.Вольтер.Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.С.Вавилов.... кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.А.Франс.Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити ...О.Герцен.Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.О.Дюма-син.Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.Р.Емерсон.Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.О.Бальзак... істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.Арістіпп.Книги – води (соти) і ріки, що переповнюють кожного.Древньоруська мудрість.... якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу ...Сенека.Друкувати книжки – це значить друкувати гроші.Народна мудрість.Читання – ось найкраще навчання.О.Пушкін.Книги – води ріки, що наповнюють кожного.Давньоруська мудрість.
Кiлькiсть переглядiв: 10

www.kriukivschyna.edukit.kiev.ua

1. Книга – джерело знань

ч. 1 Золото добувають із землі,

а знання – із книг.

Золото здобувають із землі, а знання – із книг.

1. Книга – джерело знань.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, “Кобзар” Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

2. Золоті розсипи. Видатні люди про книги.

... Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко.

Хто полюбить книгу,

той далеко піде у своєму

розвитку. Книга рятує

душу від Здерев’яніння.

Тарас Шевченко.

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той хоч і труду мав досить,

Дивні перли виносить.

Іван Франко.

Книжки – це величезне багатство.

Володимир Сосюра.

Люди перестають мислити, коли перестають читати.

Д.Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна,

Д.Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.

К.Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.

Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.

С.Вавилов.

... кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.

А.Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити ...

О.Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.

О.Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.

Р.Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.

О.Бальзак

... істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.

Арістіпп.

Книги – води (соти) і ріки, що переповнюють кожного.

Древньоруська мудрість.

... якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу ...

Сенека.

Друкувати книжки – це значить друкувати гроші.

Народна мудрість.

Читання – ось найкраще навчання.

О.Пушкін.

Книги – води ріки, що наповнюють кожного.

Давньоруська мудрість.

3. Книги на всі віки.

У квітні 1840 року в Санки-Петербурзі з друкарні Є.Фішера вийшла в світ книга Тараса Шевченка “Кобзар”. Кожним своїм рядком ця невелика книжечка пристрасно стверджувала: є така країна – Україна, є такий народ – український, є така мова – українська! Були, є і будуть!

“Кобзар” пішов по Україні і відразу став народною книгою. Потім його переписували від руки, у списках розходився від хати до хати, від палацу до старої вбогої хижини.

Нині монументи Шевченка височать на всіх континентах. Пісні на його поезії чути на всіх суходолах.

А чим же був і є Шевченків “Кобзар” для нас, українців? По суті своїй він став українською біблією – книгою мудрості, до якої звертаємось постійно, шукаючи поради і розради, підтримки і натхнення.

“Кобзар” підіймає людський дух, вчить людину бути доброю і благородною, над усе мати волю й гідність людську, над усе любити свій народ, свою мову, свою Україну.

Ця книга буде з нами і нащадками нашими вічно.

4. Домашня бібліотека.

Які книжки бажано мати у домашній бібліотеці? Це залежить від смаків, уподобань, освіти і можливостей їх власників.

Опитування серед людей різного віку і професій дало такі результати:

  1. Біблія
  2. “Кобзар” Тараса Шевченка
  3. Література українських поетів і письменників: класиків і сучасників (особливо лауреатів премії імені Т.Шевченка).
  4. Твори кращих, визнаних зарубіжних авторів.

  5. Енциклопедії, довідники словники.
  6. Фахова література (по професії, спеціальності членів сім’ї).
  7. Казки: українські і народів світу.
  8. Література по веденню домашнього господарства (ремонт квартири, бюджет сім’ї, про кімнатні рослини і тварини, про сад, город, дім, кулінарію тощо).
  9. Література, якою захоплюються члени сім’ї, залежно від їх уподобань: історична, політична, мемуарна, фантастика, детектив, екологія, спорт, мистецтво і т.д.).
  10. Література з питань медицини, здорового способу життя, про лікарські рослини, народну медицину (авторів, які заслуговують довір’я).
  11. Література з питань виховання дітей.
  12. Книжки місцевих авторів (міста, район, області).
5. Народ про книгу.

Хочеш пізнати світ – читай книжки.

Мудра книжка – безцінний скарб.

Книга – джерело знань.

Книга – найкращий порадник.

Книга вчить, як на світі жить.

Хто багато читає, той багато знає.

Гарна, мудра книга як вірний друг.

Книга – найкращий подарунок.

Золото добувають із землі, а знання - із книг.

Хочеш багато знати – читай книжки.

Хто багато читає, той горе забуває.

Книжка – найдивовижніший винахід людства.

З молоду даремно час не чай, а книжки читай.

Хто багато читає, той швидко на ноги стає.

Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.

Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.

6. Цікаво знати.

- Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів “читати лекції”. А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

- Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є “Слово о полку Ігоревім”, Пересопницьке Євангеліє, “Київські глаголичні листки” та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

- Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би “контейнер” на мільйон або навіть більше слів.

- Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний “папір”. Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

- Перші книги, видані сучасною українською мовою були: “Енеїда” І.Котляревського (1798), “Українські народні думи” (1834), записані М.Максимовичем, “Кобзар” Тараса Шевченка (1840) ...

- Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

- Однією з найменших у світі книг вважається “Кобзар” Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

- Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському “Центрі розвитку мозку”. А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату ... Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

Книги також хворіють

Рукописи і книжки з роками, як і люди, старіють, а нерідко й тяжко хворіють. Книга втрачає еластичність, стає крихкою, а іноді розсипається під впливом світла, забруднення повітря, температури і вологості.

Життя книгам вкорочують і різні комахи-шкідники, жуки: хлібний точильник, шкіроїд, борошняний хрущак, кімнатна міль (шубна, повстяна, ковдрова, одежна). Їхні личинки ховаються в оправі або в серцевині шкіри, підточують її, роблячи в ній отвори. Багато з них їдять геть усе підряд: папір, картон, шкіру, клей, матерію. Вони переносять також бактеріальні й грибкові захворювання. Зовні пошкодження можна примітити лише тоді, коли личинка перетворилася в жука і на місці його вильоту з’являється круглий отвір.

Книжки, заражені комахами, слід обробляти дезинсекталеном або фліцидомом, наносячи розчин краплями з піпетки на оправу і корінець (0,5 – 1 мл). Після обробки книжку обгортають у папір і протягом тижня зберігають у щільно зачиненій скриньці.

Не меншої шкоди завдають пилюка та пліснява – велике скупчення безхлорофільних рослинних організмів. Пліснява призводить до вицвітання тексту, псування паперу, оправи. Встановлено, що книги й рукописи люблять помірне й розсіяне світло, температуру 16-18 градусів з відносною вологістю не вище 50-60 відсотків.

Таємниця першої бібліотеки

Письмові пам’ятки, в яких зафіксовані історичні події, є однією з найбільших цінностей кожного народу. Для українського таким скарбом була бібліотека князя Ярослава Мудрого, заснована 1037 року в Софіївському соборі.

Київський князь Ярослав Володимирович був видатним діячем, найдосвідченішою людиною свого часу. Він заснував центр літописання, в якому працювали переписувачі й перекладачі латинської, давньогрецької та інших мов. Поступово книжкове зібрання Ярослава перетворилося на найбільшу в ті часи бібліотеку України-Руси, точніше на “книгосховище Софіївського собору”, бо термін бібліотека стали вживати лише на початку 19 століття.

Але доля цієї бібліотеки невідома. Вона безслідно зникла в глибині віків, наче розчинившись у часі.

Яка кількість книжок була в цій бібліотеці? Ніхто не знає, відомо лише, що в ній книг було “багато”.

Безперечно, вартість рукописних книг неймовірна. Палітурки оздоблювали золотом і сріблом, коштовними каменями – смарагдами, топазами, перлинами, алмазами. Отже, такі книги коштували дуже дорого.

Донині дійшло небагато тогочасних книг. Тому знахідка хоча б однієї з них стала б справжньою сенсацією. Може, саме тому багато археологів намагається це зробити. Щоразу перед дослідниками постає питання: де ж скарб Ярослава? Ось основні версії можливого місцезнаходження бібліотеки: книги заховані в підземеллі Софіївського собору, Печерського, Видубецького або Межигірського монастирів; бібліотека розформована та передана іншим церквам; зібрання згоріло у вогні монголо-татарської навали.

На всі ці гіпотези існують певні докази, створені на базі конкретних історичних фактів і матеріалів археологічних пошуків. Але можливий варіант, коли не одна, а зразу кілька з них будуть слушними.

Що ж до серйозних пошуків, то вони, попри всю складність справи, тривають. І, звісно, відкриттів і знахідок, пов’язаних з таємничою бібліотекою, можемо чекати лише від тих дослідників, які ведуть пошук на міцних наукових засадах.

Отож, сподіваємось, що таємниця бібліотеки буде розкрита.

7. Поради учням.

Як працювати з підручником?

  1. Прочитайте заголовок статті (параграфа) і подумайте над її змістом. В ньому закладена головна думка того, що вкладено в статтю.
  2. Прочитайте запитання в кінці статті. З них ви довідаєтеся, на що слід звернути особливу увагу при читанні тексту і в якій послідовності готувати розповідь про прочитане.
  3. Прочитайте весь текст параграфа.
  4. Подумки розділіть текст на частини і перекажіть своїми словами кожну із них, а потім весь параграф. Якщо не можете це зробити, прочитайте ще раз важкі місця або весь текст. Перекажіть його.
  5. Читаючи текст, знайдіть малюнки, схеми, згадані в ньому. Розгляньте їх, прочитайте написи до малюнків, схем.
  6. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання, вміщені в кінці параграфа.
  7. Випишіть із тексту важкі і незрозумілі вам назви. Запам’ятайте, як вони пишуться. Запитайте вчителя на уроці про значення (зміст) незрозумілих вам слів і виразів. Пам’ятайте! Слід уважно слухати вчителя на уроці, тоді легше буде вдома підготуватися до уроку.
Читаючи художню чи наукову книжку, робіть виписки слів, виразів, цитат, які вас найбільше вразили, схвилювали. ч. 1 Смотрите также:

1. Книга – джерело знань 96,4kb. 1 стр.

Основою освіти була книга. Книга в Україні була дуже шанована. Подарувати книгу храмові вважалося справою честі 22,9kb. 1 стр.

Протягом багатьох століть книги були каталізатором суспільного руху, накопичувачем досвіду пращурів, сталевим стержнем цивілізацій. Всі поціновували книги як джерело знань та засіб їх передачі 46,04kb. 1 стр.

ukrmodno.com.ua

Книга - джерело знань - 5-й клас

Книга - основне джерело знань, і її просто неможливо нічим замінити. Я дуже люблю читати, і радію, коли бачу своїх друзів в бібліотеці або з книгою в руках.

Сьогодні, коли сучасні технології досягли максимального рівня, дедалі частіше суспільство віддає перевагу зручним девайсів, які займають менше місця і пропонують багато функцій різного призначення. Це комп'ютери, ноутбуки, телефони, електронні книги. Саме електронні книги і стали повністю замінювати друку минулого століття. У неї можна закачати дуже багато різних оповідань та історій, і такий девайс завжди буде з вами. Так, це комфортно. Але хіба зможе це пристрій замінити читання?

Як приємно читати і слухати, як шелестить сторінки. В такому випадку гостро відчувається запах свіжої друку, і здається, ніби потрапляєш в друкарню, яка дуже ретельно стежить за кожною вигравіруваним буквою. Як тільки відкриваєш книгу, то одразу повністю занурюєшся в історію, яка написана на її аркушах. Іноді можна уявити себе в ролі головного героя. Я часто так роблю. У такі моменти мені приходять на розум різні ідеї з приводу того, як би я повівся в тій чи іншій ситуації.

Книга - джерело знань. Крім цього, вона вчить бути добрим, тямущим, чуйним. Адже недарма літератури ми вивчаємо твори різних авторів. Це дуже важливі для мене уроки, адже на них я стаю набагато краще. Кілька разів я навіть брав участь у конкурсах по літературі. Мені дуже сподобалося і я посів третє місце.

Читаючи книгу, людина стає духовно вище. Він дізнається те, про що раніше, можливо і не підозрював. Мені дуже страшно стає від того, що сучасне покоління не знає ціну книгам. Це погано. Спасибі моїй бабусі, яка з самого маленького віку вчила мене читати.

Дуже часто я ходжу в шкільну бібліотеку. Там багато стелажів з літературою для різних класів. У нас можна взяти почитати книжку на тиждень і навіть дві. Особливо мені подобається читати ввечері. Тихенько я сідаю біля віконця, вмикаю настільну лампу і занурююся в читання. Мені ніхто не заважає, адже мама і тато знають, що в такі моменти я люблю насолоджуватися творами в повній мірі.

Книга - це щось чарівне, невимовне. З її допомогою я пізнаю світ таким, який він є. Ніколи і ні за що я її не проміняю ні на які сучасні технічні новинки. Вони не принесуть мені стільки задоволення, яке дарують книжки. 

twori.at.ua

Книга – джерело знань

"... Книги - це двері, що виводять тебе з чотирьох стін. Вони вчать тебе, виховують, з ними ти подорожуєш, мрієш, уявляєш, проживаєш інші життя, а своє множиш у тисячі разів. А ще вони допомагають справлятися з багатьма неприємними речами - примарами, самотністю та іншою поганню.

Перевага книг в тому, що вкладені в них життя, історії, роздуми стають твоїми; закриваючи книгу, ти вже не той, яким був, відкриваючи її. Деякі сторінки написані дуже розумними людьми, і якщо ти здатний читати смиренно, терпляче і з бажанням чогось навчитися, вони ніколи тебе не розчарують. Навіть незрозуміле залишається в якійсь далекій схованці твоєї голови - на майбутнє, яке додасть йому сенс і перетворить на щось прекрасне і корисне."

Артуро ПЕРЕС-РЕВЕРТЕ

Ми зайняті, або ж  надзвичайно зайняті і, зазвичай, між книгою, екраном телевізора чи монітором комп'ютера не часто обираємо книгу. Однак, у людей, які читають, більші шансів побудувати успішну кар'єру, щасливу родину, вони виглядають молодшими і довше живуть. Тому дослідники й радять включити читання книг у свій щоденний графік справ. Виявляється, читання книг:

  1. РОЗВИВАЄ МИСЛЕННЯ. При читанні ми більше розмірковуємо, щоб зрозуміти ту чи іншу ідею твору.
  2. ЗАХИЩАЄ ВІД ХВОРОБИ АЛЬЦГЕЙМЕРА. За даними останніх досліджень, читання дійсно захищає від захворювання мозку. Коли ми читаємо, активність мозку збільшується, що позитивно позначається на його стані.
  3. ЗБІЛЬШУЄ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС. Читання не лише збільшує словниковий запас, але й підвищує грамотність.
  4. ЗНИЖУЄ СТРЕС. Багатство і ритміка мови має властивість заспокоювати психіку і позбавляти організм від стресу. Особливо допомагає в цьому читання фантастики.
  5. НАДАЄ ВПЕВНЕНОСТІ. Коли в розмові ми демонструємо глибоке знання того чи іншого предмета, то мимоволі стаємо впевненішими та зібранішими.  А визнання друзями, знайомими широти наших пізнань позитивно позначається на самооцінці.
  6. ПОКРАЩУЄ СОН. Якщо систематично читати перед сном, то незабаром організм звикає, і тоді читання стає своєрідним сигналом, що передуватиме сну. Таким чином, ми не лише поліпшимо свій сон, а й вранці будемо почуватися бадьорішими.
  7. ПОКРАЩУЄ МОЗКОВУ АКТИВНІСТЬ. При читанні ми уявляємо багато деталей: героїв твору, одяг, оточення, епохи, країни, предмети. Для розуміння твору необхідно також пам'ятати безліч речей. Саме тому читання тренує пам'ять і логіку.
  8. ПОКРАЩУЄ КОНЦЕНТРАЦІЮ. При читанні необхідно концентруватися на змісті твору, не відволікаючись на сторонні предмети. Ця звичка дуже корисна й для будь-якої іншої діяльності. Також читання книг розвиває об'єктивність і здатність приймати зважені рішення.
  9. УПОВІЛЬНЮЄ ПРОЦЕС СТАРІННЯ. Давно доведено, що організм людини старіє швидше, коли старіє мозок. Читання змушує наш мозок постійно працювати, в результаті процес старіння уповільнюється.
  10. РОЗВИВАЄ ТВОРЧІСТЬ І КРЕАТИВ. Креативні люди можуть генерувати відразу кілька відмінних ідей. Звідки їх можна взяти? З книг. Читаючи твір, ми можемо почерпнути звідти безліч ідей, які згодом втілити в життя.

Ото ж, читаймо книги!

ndak.com.ua

Книга - джерело знань, джерело культури - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей

КНИГА - ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ, ДЖЕРЕЛО КУЛЬТУРИ

 

Мета: Ознайомити дітей з тим, як народилась перша книга, поглибити їх знання про книги. Розвивати інтерес до читання. Виховувати бережне відношення до книги.

                                                     Хід уроку

 

I. Організація класу. Загадки:  Школяре, школяре, я твоя подруга, Кращого ніколи не найдеш ти друга. Ти мене пильнуєш, – я тебе навчаю, Я тебе навчаю, та ще й звеселяю.

 Бачить – не бачить, Чути – не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче – Правди навчає, Часом жартує, Всіх звеселяє. Хто ж то такая В світі щаслива, Мудра, правдива І жартівлива? Як не вгадали, Стану в пригоді: Річ коротенька – Книжка та й годі.

II. Основна частина. 1) Повідомлення теми уроку. 2) Розповідь про історію виникнення книги.

Сторінки історії: Камінь, стіни печер, вояцькі щити..., Глина, цеглинки (дуже важкі), Тонка козяча або теляча шкіра (череда на 1 книгу), Африка – папірус-рослина (суха стеблина ламалась). Справжній папір (понад 2 тис. років тому книгу писали вручну, дорогі дуже, одну книгу писали-переписували декілька років), Друковані книжки виникли через багато років.

Книжка – добрий, мудрий друг. Книжка знає все навкруг. З нею взнаєш 100 країн І сягнеш морських глибин, Долетиш за мить одну В міжпланетну далину. Друг твій, книжка, відповість, Що верблюд в пустелі їсть, Скільки літ живуть кити, - З нею все узнаєш ти.

Книга – морська глибина. Хто в неї пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.

4) Бесіда. * Чому діти й дорослі люблять книги? * Чому книгу називають другом? * Які за жанром книжки ви знаєте? * Чому у казках завжди перемагає добро? * Які правила читання книги ви знаєте?

Пригадаємо деякі з них:

Читай уважно, вдумливо, тоді краще зрозумієш прочитане.

Якщо зустрінеш незрозуміле слово, запитай, що воно означає.

Коли прочитаєш книжку, подумай, що тобі в ній найбільше сподобалось. Спробуй намалювати ілюстрації до прочитаної книги.

5) Показ різноманітних книжок (дитячі, для дорослих, підручники, словники, енциклопедії, атласи,...).  Книга, друг ти нам незмінний, Друг наш любий з ранніх літ, Ми з тобою пізнаємо світ. Ми побачим всю країну – Нашу любу Україну.

 Як краплин у Дніпрі, Як зірок угорі, Як листків на гіллі – Стільки книг на землі! Є великі Є малі, На полицях, на столі – Наші друзі – книжки.

6) Прислів’я про книгу:  Книга – твій друг, без неї, як без рук.  Золото добувають із землі, а знання із книг.  З книгою жити – з добром дружити.  Читання, найкраще навчання.  Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.  Дім без книги – день без сонця.  Книгу читають не очима, а розумом.

teacher.at.ua

Книга – джерело знань... Яке у нас це джерело?

Надія Замоцна

«Основа нашого українського майбутнього і навіть основа розвитку цивілізації всього світу - в дитинстві». Олександр Коваль, президент Форуму видавців України.

Щодо обіцяних 63-х учасників не впевнена, хоч і не рахувала. Але виставка таки чималенька. Хоч Україна в економічному плані, здається, навіть не входить до сотні перших країн світу, щодо наявності й розвитку дитячої книги вона не пасе задніх. Якщо ви вирішили забігти на виставку на 20-30 хвилин в обідню перерву, щоб «щось» купити сину чи доні, то раджу краще взяти вихідний чи бодай у суботу прийти разом. Адже в програмі передбачена не тільки виставка-ярмарок, а низка цікавих заходів для малечі - організатори обіцяють 65 подій! Та й подивитися, як дитинча мазюкатиме, оформлюючи велетенські книжкові сторінки, чи спробує писати пір'ям, теж буде цікаво. Тому - завітайте в Українській Дім, де протягом 31 травня - 3 червня працюватиме ігровий майданчик «Равлик», діятиме ігрова програма «Буква», якою керуватимуть дорослі, а втілюватимуть у життя діти. Сьогодні, в п'ятницю, в «Сторінках-хатинках» кожен зможе долучитися до створення затишної хатинки, яка зберігатиме казкові історії, а потім з казкарями складати історії за мотивами українських казок.

Презентації

У перший день виставки відбулася презентація бібліотеки світової літератури у 100 томах (!) для дітей «Світовид». Цього дня прийшли поспілкуватися дитячі письменники Юрій Ячейкін, Володимир Арєнєв, Алла Потопова, Ніна Воскресенська, Сергій Вдовенко та інші. Цього ж дня відбулися презентації книжок Є.Гофман «Аквамарин», М.Павленко «Як подорожувати в часі», серії навчально-ігрових програм на CD компанії «Атлантік», а також круглий стіл на тему участі українських видавництв у міжнародних книжкових ярмарках. Дітлахи мали нагоду у виставковому холі помалювати разом з журналом «Маленька фея та сім гномів» і погратися на майданчику «Равлик».

Наступного дня з маленькими читачами та їхніми батьками зустрівся Михайло Слабошпицький, про одну з книг якого хотілося б сказати окремо. Але спочатку про видавництво «Махаон-Україна», стенд якого ми не зможете не помітити - натовп (переважно жіночо-дитячий) та постійні дитячі вигуки «І це хочу». У мене, як і у вас (звертаюсь до батьків) є на книжковій поличці багато книг цього видавництва. Що про них можна сказати? - По-перше, двомовність: одна й та ж книга є як українською, так і російською мовою. По-друге, мова ця досить цікава й граматично правильна, рідко дивує такими казусами, як, наприклад, книги «Ранку». По-третє, цікавий зміст та яскраві професійно виконані ілюстрації. Та й асортимент, здається, найбільший серед усіх учасників.

Їхні енциклопедії для дітей - вибирай на смій смак і запит. Як і інші, видавництво має багато казок, як українських народних, так і різних народів світу та авторських (Б.Грімм, Г.-Х.Андерсен). Є тут і книги, на яких ще ми виховувалися, а може й наші батьки. Це - «Пригоди Незнайки та його друзів» і «Фантазери» І.Носова, «Три товстуни» Ю.Олеші та вірші А.Барто. У рубриці «Культура і традиція» представлена «Антична міфологія» та «Релігії світу», де нашому рідному православ'ю вділено 6 сторінок з 260. Іншим - не більше.

Книги

Повернімося до Слабошпицького, адже саме у «Махаоні» вийшла його книга «З голосу нашої Кліо». Це, звичайно, розраховано не на малюків, а на середній шкільний вік, хоча й мені було цікаво її читати. Отож тут школярі можуть ознайомитися з найдавнішими літописами України, дізнатися, хто такі та що зробили князі Володимир і Ярослав Мудрий, що таке Пересопницьке Євангеліє і «Слово Данила Заточника». Острозька академія, Запорізька Січ - все це є в  «Голосі...».

«Як стати супердівчинкою» можна дізнатися з книги цього видавництва. За 22 грн., якщо хтось таки захоче бути супер. До речі, інше видавництво - «Країна Мрій» - пропонує подібну книгу «Панночка. Книга дівчинки ХХІ ст.» Тетяни Щербаченко. За немаленьку суму «панночки від 7 до 14 років» можуть дізнатися про світи Нав та Яв, ознайомитися з китайським гороскопом і навчитися робити макіяж. Ось тільки навіщо у 7 років макіяж і китайський гороскоп? І що ж за поради будуть в наступній книзі для панночок, яким уже за 14 років?

«Махаон-Україна» та «А-ба-ба-га-ла-ма-га» користувалися великим успіхом, судячи з натовпу біля їхніх стендів. І недивно, бренд - він і в Африці бренд. Тільки не дуже привітні були менеджери другого видавництва (мабуть, стомилися від клієнтів), але цей недолік безсумнівно покриває якість «А-ба-ба-га-ла-ма-ги»: мова - просто надзвичайна, багата, милозвучна, без помилок, ілюстрації - просто якесь диво. На мою думку, найкращим ілюстративним матеріалом може пишатися саме видавництво Івана Малковича. Але ціни... Пересічна мама просто не зможе потішити дитину такою радістю.

Звичайно, не брендівський вигляд та асортимент у «Казки», проте їхні ціни та книги влаштовують багатьох. Чим вони хороші? Наприклад, формат - маленький, кишеньковий. Тоненька книжечка у твердій палітурці з 3-4 казочками - це те, що треба, коли присипляти дитину. Велику й гарну книгу можна читати вдень, а коли лежиш поруч з малечою, важко таку книжку втримати в руках. Тут і стають в нагоді книги видавництва «Казка». Непогані ілюстрації, цікаві віршики, народні казки. До того ж 5 грн. за книгу - ціна менш ніж низька.

Якщо вже говоримо про низькі ціни, то прошу до стенду «Веселки»: українські народні казки, скоромовки, лічилки, колискові, казки народів світу та авторські. Варто звернути увагу на «Дерево пам'яті» - збірник історичних оповідань українських письменників, розрахований на школярів і студентів, та й нам з вами буде цікавим, адже знання історії рідного краю важливе не лише для дітей, дорослим воно теж не зашкодить. Отож, лише за 5 грн. можна добре «підвищити» власну кваліфікацію та потішити школяра.

Надзвичайно багато є різних розвиваючих книжок, їх представляють майже всі видавництва, тому просто ходіть і вибирайте. Якщо когось зацікавили «Хроніки Нарнії» К.С. Льюїса українською мовою, то завітайте до стенду видавництва «Проспект» - є друга книга з цієї серії «Небіж чаклуна». Тут же є «Світ навколо тебе», що ознайомить дитину зі святами, традиціями та звичаями нашого народу.

Презентувалися у четвер, 1 червня, серії П.Стюарта, К.Рідела «Легенди Світокраю», книги Єсти Кнутсон «Пригоди Пеле Безхвостого» та Марії Ґріппе «Діти склодува», а також відбувся майстер-клас Лесі Вороніної «Дитячий детектив: як навчитися розплутувати злочини».

Активно розпочався третій день виставки. Вранці відбувся круглий стіл на тему «Соціокультурний стан укр. книги: від створення до читання». Знову презентували нові книги: Л.Снікет «Поганий початок», П.Маар «Кітобус». На цей день заплановані два майстер-класи: Галини Малик для підлітків «Що буде, коли люди почнуть розмовляти абракадабрами?» та  Мар'яни Савки «Пишемо шляґер». На 15-ту  годину 2  червня оголошено про презентацію з нагоди започаткування книжкового проекту «Об'єднуємось заради дітей» про відродження благодійності в Україні «Зірки культури та спорту для дітей України» (за участі Лілії Подкопаєвої - голови Міжнародного благодійного фонду «Здоров'я поколінь», Олега Погребного  - директора видавництва «Махаон-Україна», Олександри Коваль, Михайла Слабошпицького та Миколи Гнатюка). До речі, на останній день роботи виставки, 3 червня, організатори обіцяють автограф-сесії Ані Лорак та Лілії Подкопаєвої. Окрім того в рамках ярмарку триває виставка мініатюрних книжок з Музею книги і друкарства України, а 2 червня відбудеться майстер-клас співачки Росави «Як одночасно читати і співати» та ще багато інших заходів. Поспішіть...

У кожному заході є своя родзинка. Але навіть організатори не завжди уявляють, що саме відвідувачі оберуть як найкраще, найцікавіше. Не знаю як інші, але я особисто була в захваті від видавця Вадима Карпенка. Якщо ви хочете знайти менеджера, який не просто порадить вам купувати книги власного видавництва, а зможе розповісти історію кожної книги: від виникнення ідеї - через «усі круги» видавництв - до книжкової полички, допоможе підібрати необхідну літературу для того, щоб ваша дитина зростала високодуховною, щоб син віддав перевагу «Захару Беркуту» Івана Франка, аніж бойовику, щоб замість «Гаррі Поттера» читав про пригоди на Запорізькій Січі «Марка та Харка».

Ще варто звернути увагу на продукцію львівського «Видавництва Старого Лева», який не дублює всім відомі казки чи книги давновідомих письменників, а подає нові цікавинки.

Журнали

На цьому все про книги, тепер звернімося до періодики. Журналів у нас, виявляється, таки немало. Окрім відомих (мені) «Пізнайки» та «Малятка», помітила на виставці «Яблуньку», «Соняшник», «Маленьку фею та сім гномів» і «Котю». Негативні моменти, які є практично в усіх, можна звести до двох головних: змістове наповнення та ілюстрації. Кульгають ще наші журнали. Але є і плюси. Все частіше з'являються рубрики, приурочені до релігійних свят: Різдва, Великодня, святого Миколая.

Хотілося б окремо вказати на «Котю». Менеджер Лілія Іларіонівна - дуже уважна й приємна людина, яких, на жаль, на виставці бракувало, - розповіла, що «Котя» проводить конкурс у кожному номері, визначаються три переможці, які отримують призи. Але цим можуть похвалися майже всі журнали. «Котю» виділяє те, що кожна дитина, яка надішле відповідь на конкурс, отримає подарунок: олівець, фломастер, альбом чи книжечку. Як часто ваша дитина бере участь у різноманітних акціях чи конкурсах? А скільки разів вона отримувала бодай якийсь приз? Ну, порахували? - А тут, нехай і маленький, але приз!

Без курйозів життя нецікаве, тим паче виставка

Це я про «Кальварію» - «культове українське видавництво», яке презентує «якісну літературу для дітей та підлітків» (з рекламного проспекту). 1 червня, коли я була на виставці, менеджер змогла мені запропонувати з дитячої літератури... лише  А.Сент-Екзюпері з його «Маленьким принцом». І все. А поруч з самотнім Екзюпері (до речі, українською мовою) лежала «вкрай потрібна» дитині брошура Є.Кононенко «Без мужика». Що можна про це сказати...

Не може не тішити поява CD-дисків з казками. Видавництва «Книга вголос» та «Медіа прес» представляють дитячі казки на компакт-дисках. Ці видання будуть вкрай необхідні для людей з вадами зору. До речі, координатор видавничих програм «Книги вголос» Леся Демська-Бузуляк повідомила, що нині вони розробляють окремий проект - «Біблійні історії для дітей». Ведуться переговори з представниками усіх церков, щоб зробити цей проект спільним, аби об'єднатися в такій важливій справі - виховання дитини. «Ми - комерційне видання, але ця річ - іншого порядку. Навіть якщо ми не знайдемо спонсорів, видамо власним коштом, - сказала пані Леся. - Плануємо, щоб ціна була доступною». Це має бути великий мультимедійний проект, розрахований не менш ніж на 10 годин. До співпраці з видавництвом залучаються найкращі виконавці України: народні артисти А.Роговцева, М.Рушковський, Н.Сумська, Л.Кадирова та інші.

Постійний читач «Православія вУкраїні» здивовано запитає: «Навіщо тут ця стаття?» А відповідь проста. Книга - джерело знань, проте яке це саме джерело - чисте чи замулене - залежить від нас з вами насамперед. Адже ми, купуючи книги своїм дітям, по-перше, підтримуємо того чи іншого виробника і вказуємо йому напрямок діяльності, по-друге, виховуємо свою дитину. Тож у тому, що на книжкових полицях і на подібних ярмарках немає релігійної літератури для дітей, є і наша з вами провина. Сьогодні ми є свідками постійно зростаючої зневаги до норм моралі та духовних цінностей. Витоки багатьох бід у тому, на чому виховуються наші діти. Коли суспільство відкидає віру в дієвість моральних норм, не варто дивуватися настанню трагічних наслідків.

Яким поглядом дивились на мене менеджери, коли я їх запитувала, чи є у них Біблія для дітей чи бодай книжечка, що розповідає дітям про православну віру та нашу Церкву. Зазвичай відповідь була: «Ой, так об этом никто и не спрашивает...» або ж «А каму вона нада?» Отож, насамперед треба таким цікавитися постійно, а коли щось подібне з'являється - самим робити своєрідну рекламу, щоб видання просто-таки розгребли за лічені дні. І видавець, радісно потираючи руки, готувався до перевидання. Наші з вами постійні «а чому нема?» підштовхують до того, що видавці зрозуміють: книга матиме попит, що вона «нада» нам і нашим дітям. Адже наші діти - це наше майбутнє, і нам з вами вирішувати, яким воно буде.

arhiv.orthodoxy.org.ua

Книга джерело знань Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги наші постійні супутники

Книга джерело знань Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. - сторінка №1/1

Золото здобувають із землі, а знання – із книг

1. Книга – джерело знань

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись. Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку. Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, “Кобзар” Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком. Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства. Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

2. Золоті розсипи. Видатні люди про книги.

Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко

Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від Здерев’яніння.

Тарас Шевченко

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той хоч і труду мав досить,

Дивні перли виносить.

Іван Франко

Книжки – це величезне багатство.

Володимир Сосюра

Люди перестають мислити, коли перестають читати.

Д.Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна

Д.Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.

К.Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.

Вольтер

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.

С.Вавилов

... кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми. А.Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити . О.Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.

О.Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.

Р.Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.

О.Бальзак

... істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.

Арістіпп.

3. Книги на всі віки

У квітні 1840 року в Санки-Петербурзі з друкарні Є.Фішера вийшла в світ книга Тараса Шевченка “Кобзар”. Кожним своїм рядком ця невелика книжечка пристрасно стверджувала: є така країна – Україна, є такий народ – український, є така мова – українська! Були, є і будуть!

“Кобзар” пішов по Україні і відразу став народною книгою. Потім його переписували від руки, у списках розходився від хати до хати, від палацу до старої вбогої хижини.

Нині монументи Шевченка височать на всіх континентах. Пісні на його поезії чути на всіх суходолах.

А чим же був і є Шевченків “Кобзар” для нас, українців? По суті своїй він став українською біблією – книгою мудрості, до якої звертаємось постійно, шукаючи поради і розради, підтримки і натхнення.

“Кобзар” підіймає людський дух, вчить людину бути доброю і благородною, над усе мати волю й гідність людську, над усе любити свій народ, свою мову, свою Україну.

Ця книга буде з нами і нащадками нашими вічно.

4. Домашня бібліотека

Які книжки бажано мати у домашній бібліотеці? Це залежить від смаків, уподобань, освіти і можливостей їх власників.

Опитування серед людей різного віку і професій дало такі результати:

1. Біблія

2. “Кобзар” Тараса Шевченка

3. Література українських поетів і письменників: класиків і сучасників (особливо лауреатів премії імені Т.Шевченка).

4. Твори кращих, визнаних зарубіжних авторів.

5. Енциклопедії, довідники словники.

6. Фахова література (по професії, спеціальності членів сім’ї).

7. Казки: українські і народів світу.

8. Література по веденню домашнього господарства (ремонт квартири, бюджет сім’ї, про кімнатні рослини і тварини, про сад, город, дім, кулінарію тощо).

9. Література, якою захоплюються члени сім’ї, залежно від їх уподобань: історична, політична, мемуарна, фантастика, детектив, екологія, спорт, мистецтво і т.д.).

10. Література з питань медицини, здорового способу життя, про лікарські рослини, народну медицину (авторів, які заслуговують довір’я).

11. Література з питань виховання дітей.

12. Книжки місцевих авторів (міста, район, області).

5. Народ про книгу

Хочеш пізнати світ – читай книжки.

Мудра книжка – безцінний скарб.

Книга – джерело знань.

Книга – найкращий порадник.

Книга вчить, як на світі жить.

Хто багато читає, той багато знає.

Гарна, мудра книга як вірний друг.

Книга – найкращий подарунок.

Золото добувають із землі, а знання - із книг.

Хочеш багато знати – читай книжки.

Хто багато читає, той горе забуває.

Книжка – найдивовижніший винахід людства.

З молоду даремно час не чай, а книжки читай.

Хто багато читає, той швидко на ноги стає.

Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.

Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.

6. Цікаво знати

- Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів “читати лекції”. А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

- Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є “Слово о полку Ігоревім”, Пересопницьке Євангеліє, “Київські глаголичні листки” та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича

- Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би “контейнер” на мільйон або навіть більше слів.

- Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний “папір”. Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

- Перші книги, видані сучасною українською мовою були: “Енеїда” І.Котляревського (1798), “Українські народні думи” (1834), записані М.Максимовичем, “Кобзар” Тараса Шевченка (1840) .

- Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

- Однією з найменших у світі книг вважається “Кобзар” Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

- Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському “Центрі розвитку мозку”. А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату . Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

Книги також хворіють

Рукописи і книжки з роками, як і люди, старіють, а нерідко й тяжко хворіють. Книга втрачає еластичність, стає крихкою, а іноді розсипається під впливом світла, забруднення повітря, температури і вологості.

Життя книгам вкорочують і різні комахи-шкідники, жуки: хлібний точильник, шкіроїд, борошняний хрущак, кімнатна міль (шубна, повстяна, ковдрова, одежна). Їхні личинки ховаються в оправі або в серцевині шкіри, підточують її, роблячи в ній отвори. Багато з них їдять геть усе підряд: папір, картон, шкіру, клей, матерію. Вони переносять також бактеріальні й грибкові захворювання. Зовні пошкодження можна примітити лише тоді, коли личинка перетворилася в жука і на місці його вильоту з’являється круглий отвір.

Книжки, заражені комахами, слід обробляти дезинсекталеном або фліцидомом, наносячи розчин краплями з піпетки на оправу і корінець (0,5 – 1 мл). Після обробки книжку обгортають у папір і протягом тижня зберігають у щільно зачиненій скриньці.

Не меншої шкоди завдають пилюка та пліснява – велике скупчення безхлорофільних рослинних організмів. Пліснява призводить до вицвітання тексту, псування паперу, оправи. Встановлено, що книги й рукописи люблять помірне й розсіяне світло, температуру 16-18 градусів з відносною вологістю не вище 50-60 відсотків.

Таємниця першої бібліотеки

Письмові пам’ятки, в яких зафіксовані історичні події, є однією з найбільших цінностей кожного народу. Для українського таким скарбом була бібліотека князя Ярослава Мудрого, заснована 1037 року в Софіївському соборі.

Київський князь Ярослав Володимирович був видатним діячем, найдосвідченішою людиною свого часу. Він заснував центр літописання, в якому працювали переписувачі й перекладачі латинської, давньогрецької та інших мов. Поступово книжкове зібрання Ярослава перетворилося на найбільшу в ті часи бібліотеку України-Руси, точніше на “книгосховище Софіївського собору”, бо термін бібліотека стали вживати лише на початку 19 століття. Але доля цієї бібліотеки невідома. Вона безслідно зникла в глибині віків, наче розчинившись у часі. Яка кількість книжок була в цій бібліотеці? Ніхто не знає, відомо лише, що в ній книг було “багато”.

Безперечно, вартість рукописних книг неймовірна. Палітурки оздоблювали золотом і сріблом, коштовними каменями – смарагдами, топазами, перлинами, алмазами. Отже, такі книги коштували дуже дорого.

Донині дійшло небагато тогочасних книг. Тому знахідка хоча б однієї з них стала б справжньою сенсацією. Може, саме тому багато археологів намагається це зробити. Щоразу перед дослідниками постає питання: де ж скарб Ярослава? Ось основні версії можливого місцезнаходження бібліотеки: книги заховані в підземеллі Софіївського собору, Печерського, Видубецького або Межигірського монастирів; бібліотека розформована та передана іншим церквам; зібрання згоріло у вогні монголо-татарської навали.

На всі ці гіпотези існують певні докази, створені на базі конкретних історичних фактів і матеріалів археологічних пошуків. Але можливий варіант, коли не одна, а зразу кілька з них будуть слушними.

Що ж до серйозних пошуків, то вони, попри всю складність справи, тривають. І, звісно, відкриттів і знахідок, пов’язаних з таємничою бібліотекою, можемо чекати лише від тих дослідників, які ведуть пошук на міцних наукових засадах. Отож, сподіваємось, що таємниця бібліотеки буде розкрита.

7. Поради учням

Як працювати з підручником?

1. Прочитайте заголовок статті (параграфа) і подумайте над її змістом. В ньому закладена головна думка того, що вкладено в статтю.

2. Прочитайте запитання в кінці статті. З них ви довідаєтеся, на що слід звернути особливу увагу при читанні тексту і в якій послідовності готувати розповідь про прочитане.

3. Прочитайте весь текст параграфа.

4. Подумки розділіть текст на частини і перекажіть своїми словами кожну із них, а потім весь параграф. Якщо не можете це зробити, прочитайте ще раз важкі місця або весь текст. Перекажіть його.

5. Читаючи текст, знайдіть малюнки, схеми, згадані в ньому. Розгляньте їх, прочитайте написи до малюнків, схем.

6. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання, вміщені в кінці параграфа.

7. Випишіть із тексту важкі і незрозумілі вам назви. Запам’ятайте, як вони пишуться. Запитайте вчителя на уроці про значення (зміст) незрозумілих вам слів і виразів. Пам’ятайте! Слід уважно слухати вчителя на уроці, тоді легше буде вдома підготуватися до уроку.

Читаючи художню чи наукову книжку, робіть виписки слів, виразів, цитат, які вас найбільше вразили, схвилювали.

nadoest.com